Виховна година: «Людина починається з сім’ї»
Мета: виховувати людяність, доброзичливість, між однолітками, гуманне ставлення до оточуючих; сприяти розвитку культури взаємовідносин; прищеплювати бажання бути гідними дітьми своїх батьків, прагнення приносити щастя в свій дім.
Форма заходу: етична бесіда.
Коли разом родина, тоді і душа ціла.
Народна мудрість
|
|
Зміст
І.Організаційний момент.
ІІ. Повідомлення теми й мети виховної години. Робота над темою.
Класний керівник:
- Сьогодні ми з вами будемо вести мову про одвічну тему всього людства: про любов до найдорожчих, найрідніших людей – батьків. Батьки дарують нам не тільки життя, а й розуміння його, і любов до нього. Материнська любов дає наснагу й силу, впевненість і захищеність, вона надихає й окрилює. Дитина, сповнена любові, і сама учиться любити навколишній світ. Батькова порада, мудрість, підтримка – це основа розуміння великої книги людського життя. Саме з сім’ї починається людина.
Робота над афоризмами
- Батько стоїть вище за сотню вчителів, мати – вище за сотню батьків. Безчесний той, хто не поважає батьків, адже – це головний обов’язок людини; усі інші обов’язки мають другорядне значення.
Закони Ману
- Хоч би що робила людина, усі її справи, навіть найвидатніші, нічого не варті, якщо вона не виконує свого обов’язку перед батьками.
Б. Ауєрбах
- Якщо ти не поважатимеш батьків, люди обов’язково це помітять і не будуть тебе поважати. Ти можеш зовсім залишитися без друзів.
Сократ
Класний керівник:
- Діти, як ви розумієте їх значення.
Учні:
- Ці слова учать дітей поважати та шанувати своїх батьків, бо без цього все людське життя втрачає свою вартість.
- Повага до батьків – головний обов’язок людини.
- Якщо не будеш поважати батьків, то і тебе ніхто поважати не буде.
Робота над прислів’ями
Класний керівник:
- А які прислів'я теж виражають ставлення нашого народу до батьків?
Учні:
- Все купиш, лише тата й маму – ні.
- Мати одною рукою б’є, а другою гладить.
- У дитини заболить пальчик, а в матері серце.
- Материн гнів, як весняний сніг: рясно впаде, та скоро розтане.
- Нема у світі цвіту цвітішого над маківочки, нема ж і роду ріднішого над матіночки.
- У кого є ненька, у того й голівонька гладенька.
- Шануй батька й неньку, то буде тобі скрізь гладенько.
Учні:
- А ще в прислів’ях містяться поради батькам щодо виховання дітей.
- Гни дерево поки молоде, учи дітей поки малі.
- Коли дитини не навчиш у пелюшках, то не навчиш у подушках.
- Добрі діти доброго слова послухають, а лихі – й дрючка не бояться.
- Добрі діти – батькам вінець, а злі діти – кінець.
- Де одинець – хазяйству кінець, а де сім – щастя всім.
Учень1.
- Видатний український педагог В. Сухомлинський написав багато притч і оповідань, у яких містяться поради й настанови дітям любити, шанувати й берегти своїх батьків.
- Шануй і поважай матір та батька, які своєю працею і піклуванням несуть тобі радість. Пам’ятай, що вони також мають право на радість. Дорожи честю родини, оберігай її як святиню. Де б ти не був, не забувай про рідну домівку. Завжди пам’ятай про неї.
- Бути добрими дітьми для своїх батьків означає приносити в родину тільки мир і спокій, радість і щастя. Не приносьте батькам тривоги, горя, прикрості, ганьби! Турбота про мир і спокій в родині, про радість і щастя батьків повинна стати головним бажанням вашого життя. Якщо в родині горе, нещастя, неприємність, то ваша відповідальність за благополуччя сім’ї зростає в сто раз.
(Відео «Людина починається з добра» )
Класний керівник:
- Розкажіть, а як ви ставитеся до своїх батьків, у чому виражається ваша шана, повага до них і турбота про їхнє щастя.
Учні:
- Любимо їх, не засмучуємо.
- Не ображаємо грубими словами.
- Завжди допомагаємо, працюємо разом з ними.
- Намагаємося старанно виконувати їхні доручення.
Слухання легенди «Сини»
Учень2.
- А зараз я пропоную послухати легенду «Сини».
СИНИ
Дві жінки брали з криниці воду. До них підійшла третя. Старенький дідусь сів на камінець біля криниці перепочити. Одна жінка й каже іншим:
- Мій синок такий спритний і сильний. Ніхто його не подужає.
- А мій співає, як соловейко. Ні в кого нема такого чудового голосу, - каже друга.
А третя мовчить.
- Чого ти про свого сина нічого не скажеш? – питають її жінки.
- Що казати? Нічого особливого в ньому немає.
Ось набрали жінки повні відра води й пішли. І старенький дідусь за ними. Ідуть жінки, зупиняються. Болять руки. Хлюпає з відер вода. Ломить спину.
Раптом назустріч три хлопчики. Один через голову перекидається, колесом ходить. Милуються ним жінки. Другий соловейком заливається, пісню виспівує. Заслухалися жінки. А третій підбіг до матері, взяв у неї важкі відра й поніс додому.
Питають жінки у дідуся:
- Що скажете, дідусю? Як Вам наші сини?
- А де ж вони, - питає старенький. – Я лише одного сина бачу.
Бесіда за змістом
Класний керівник:
- Як ви розумієте слова дідуся, чому він так відповів матерям?
- Хто з синів виконує свій обов’язок перед батьками?
- У чому повинна виражатися любов до мами, тата?
Класний керівник:
- А чи повинна повага до батьків виражатися у словах, якими ви звертаєтеся до них?
- Чи є це, на вашу думку, проблемою сучасності?
Учні відповідають.
Класний керівник:
- А тепер пропоную послухати, як бачить цю проблему один з українських письменників і висловити своє враження від почутого.
ПОВАГА ЗМАЛКУ
Коли я часом чую, як підлітки, а то й молоді люди звертаються до батьків: «батя», «папаша», «старик», «маманя», «мамаша» або за очі називають їх
«мої предки», - мені робиться боляче й ніяково. Боляче за себе, ніби це стосується мене, і за тих батьків, до яких так звертаються. Чому сьогодні часто з’являється зневага дітей до батьків, відчуженість між ними? Чогось подібного, принаймні в наших селах, колись не чули. В Україні не лише до батька й матері, діда й баби, а навіть подружжя, сусіди між собою зверталися на « Ви». Любов і повагу до батьків, старших, як і працьовитість, гідність у наших родинах виховували змалку.
( Л. Орел)
Учні висловлюють своє ставлення до почутого, обґрунтовують обурення автора нешанобливими формами звертання до батьків.
- Нас обурює таке зневажливе ставлення до батьків.
- Такі діти не люблять і не поважають своїх батьків.
- Шкода батьків, що мають таких дітей.
Учень1.
- Для кожної дитини в світі перші вчителі – це батько й мати. Їхня свята нехитра педагогіка відкриття в людях доброти, вічних понять: хліб, праця, Батьківщина – входить в нашу свідомість і виховує найкращі почуття. Ким би ми не стали, на яку б висоту не здійнялися, та завжди в пам’яті бережемо їхню справедливу науку, їхні серця, віддані дітям.
Учень2.
На уроках літератури ми знайомимося з автобіографічними творами українських письменників, у яких вони з невимовною ніжністю й теплотою згадують своїх батьків, з любов’ю розповідають про стосунки в родині. І з гордістю заявляють, що всього найкращого навчилися саме від батьків, завдяки ним стали справжніми людьми.
- Розкажіть, а чого ви навчаєтеся у своїх батьків, які риси хочете перейняти від них, у чому хочете бути на них схожими.
Учні розповідають, чому навчають їх батьки, в чому хочуть бути схожими на них.
- Чи важливими для вас є похвала чи осуд ваших вчинків батьками?
- Що означає для вас батьківська вимогливість?
- Як характеризує людину її ставлення до батьків?
Підбиття підсумків
Класний керівник:
- Давайте спробуємо узагальнити все, про що говорили сьогодні на виховній годині. Що ж означає по-справжньому любити своїх батьків?
Учень1.
Дуже багато залежить від родини. Від того, які погляди на життя у батьків, який приклад вони подають своїм дітям, напряму залежить те, якою виросте їхня дитина. Якщо батьки ставляться одне до одного з повагою, допомагають та підтримують одне одного, не принижують гідність жодного з членів родини,то дитина у подальшому житті буде прагнути саме до таких стосунків.
І навпаки, якщо у сім’ї немає довірливих стосунків, батьки не рахуються з думкою один одного, сваряться і з’ясовують стосунки при дітях, то така ж модель майбутньої родини закріпиться у свідомості сина чи доньки.
Учень2.
Найгірше ж, коли діти виховуються у неблагонадійних сім’ях. Адже дитину неможливо виховати одними лише словами, вона впитує в себе те, що бачить кожного дня, а саме – життєвий приклад її батьків. Недарма у тих батьків, які зловживають алкоголем частіше за все і діти у майбутньому повторюють їхній шлях. Дуже рідко такі хлопці та дівчата обирають нормальне життя. Це пов’язано з багатьма чинниками. По-перше, звичайно, життєвий приклад батьків. По-друге, відсутність контролю і підтримки з їхнього боку. Адже для того, щоб добре навчатися та прагнути отримати хорошу професію, потрібна мотивація. І саме наші батьки найчастіше є тими, хто нас мотивує до навчання, до саморозвитку та самовдосконалення. У неблагонадійних родинах батькам все одно, чим і як займаються їхні діти, як у них справи у школі… Немає мотивації – немає бажання вчитися, отримувати знання… І, врешті-решт, наші батьки ще й допомагають нам матеріально. Вони одягають нас, купляють нові речі, оплачують навчання у вузах. Діти з неблагонадійних родин можуть розраховувати лише на себе…
Учень1.
Тож, дійсно, кожен з нас починається з родини. Без підтримки рідних багатьом з відомих сьогодні людей навряд чи вдалося б досягти тих вершин, які вони підкорили. Сім’я відіграє визначальну роль у формуванні людської особистості. І сім’ї, які створюють молоді люди, часто є копією тих родин, у яких вони виросли. Як на мене, саме через це людям з різних соціальних верств або з різних країн складно побудувати щасливі стосунки, адже розуміння, якими вони мають бути, у них зовсім різне. Без родини людина ніби без коріння. Адже саме у сім’ї наша сила.
Класний керівник:
- Учні нашого класу підготували поради В. Сухомлинського про святий обов’язок дітей перед своїми батьками. Нехай ці слова прозвучать як підсумок нашого заняття.
Учень 1:
- Для батька й матері ти завжди будеш дитиною. Кожен твій крок, кожен вчинок – хороший чи поганий – відгукується в материнському й батьківському серці радістю чи болем, щастям чи стражданням. Пам’ятай, що ти – сенс життя, радість і горе твоїх батьків.
Учень 2:- У своїй безмежній любові до тебе вони часом забувають про те, що прийде час, коли у них не залишиться сил для того, щоб давати тобі матеріальні радощі буття. У них залишаться сили тільки на те, щоб любити тебе.
Учень 3:
- Знай, що людський обов’язок дітей – платити батькам за їхнє піклування про тебе, за безмежну любов і відданість – платити тим самим: піклуванням, любов’ю, відданістю. Борг дітей перед батьками не можна виміряти ніякою міркою.
Учень 4:
- Питай у батька й матері дозволу на те, що без їхньої волі робити не можна. Підкорення волі батьків – перша школа громадянського виховання, перша дисципліна твоєї совісті. Якщо не навчишся підкорятися волі батьків, ти не зможеш стати стійким, дисциплінованим, духовно непохитним.
(Відео «Сімейне виховання»)
Класний керівник:
Родина - це природне середовище життя і розвитку дитини, у якому закладаються основи особистості. У розвитку дитини родина виконує такі важливі функції, як регулювання фізичного та емоційного розвитку, вплив на розвиток психологічної статі, вплив на розумовий розвиток, ознайомлення дитини з соціальними нормами, формування ціннісних орієнтацій, соціальна підтримка. Виконанню цих функцій сприяє клімат родинних відносин, режим родинного життя, зміст діяльності, притаманний різним поколінням членів родини.