Опис досвіду вчителя трудового навчання

загальноосвітньої школа І-ІІІ ступенів № 10

Смілянської міської ради Черкаської області

Пастушенка Сергія Степановича

 

Проблема, над якою працюю: Виховання в учнів інтересу до знань на уроках трудового навчання

 У своїй діяльності, як вчителя трудового навчання, я вбачаю основним завданням підготовку школяра до трудової діяльності у різних сферах народного господарства. Це завдання повинно здійснюватись в процесі всієї навчально-виховної роботи школи, але особлива роль в його розв'язанні належить системі спеціальної роботи з трудового навчання, виховання і профорієнтації учнів. Основними ланками цієї системи є трудове навчання, суспільно-корисна праця, профорієнтаційна робота, позашкільна та позакласна робота з технічної творчості.

 Провівши аналіз викладання трудового навчання за останні п'ять років, врахувавши власний досвід роботи,я  зробив висновок: трудове навчання в загальноосвітній школі повинно бути орієнтоване на проектно-технологічну діяльність учнів, із застосуванням знань на практиці; навчання учнів повинно проводитися з використанням різних засобів праці.Пріоритетами в роботі  є : Індивідуальний розвиток особистості, розкриття її творчого потенціалу.

 Для досягнення поставлених завдань використовую : проектно-технологічну систему трудового навчання і ставлю на уроках за мету:засвоєння знань про етапи виробничого проектування та про основи проектування у сфері виробництва ;  формування практичних умінь та навичок щодо обґрунтування основних ознак проектної діяльності та аналізу проектів за різноманітністю;. виховую культуру праці, інтерес до професій регіону.

Застосовую інтерактивні методи навчання, як один із шляхів оптимізації навчального процесу у трудовій підготовці учнів, в основі якого лежать принципи особистісно-орієнтовного навчання, безпосередньої участі кожного учасника занять, як шукача шляхів і засобів вирішення поставлених учителем завдань. Ці прогресивні методи дають можливість учням не просто слухати, а й читати, писати , обговорювати, брати участь у розв'язанні проблем, спостерігати, застосовувати нові знання на практиці, залучати операції мислення вищого рівня : аналіз, синтез, оцінювання, що можливо тільки за умови застосування активних методів навчання. Завдяки цим методам в учнів створюється установка на творчу діяльність, постійний пошук, що так важливо під час впровадження проектно-технічних систем трудового навчання.

Під час проведення уроків з трудового навчання втілюю інтерактивний метод навчання шляхом проведення презентацій готових виробів та їх демонстрації.Основою трудового навчання є теоретична і практична підготовленість учнів до творчого застосування знань, умінь і навичок у навчальній та трудовій діяльності. Творчі завдання, на відміну від традиційних, розрахованих на репродуктивність, вимагають від учнів не просто відтворення інформації, а творчості, оскільки містять у собі елементи невідомого.

 Велику увагу в період підготовки та проведення уроків приділяю питанням дотримання техніки безпеки. Всі уроки трудового навчання починаю з ознайомлення учнів з правилами техніки безпеки. І до цього підхожу творчо  тому що, із свого багаторічного досвіду знаю, що найкраще запам'ятовують діти ці правила, коли їх вивчення проводиться із застосуванням ігрових форм навчання, наочних посібників.

Методи навчання, застосовані в період  педагогічної діяльності, дали вагомі результати.Учні, яких я навчаю, неодноразово брали участь у міських олімпіадах з трудового навчання ( технічна праця).Зокрема за останні п'ять років вони здобули такі призові місця:2009-2010 навчальний рік –Богуцький Іван(9 кл.) III призове місце,2010-2011 навчальний рік-Матвієнко Михайло(9кл.) III призове місце,2011-2012 навчальний рік-Мелешко Анатолій(9кл.) II призове місце,2012-2013 навчальний рік-Тимошенко Іван(9кл) III призове місце.

 Лютий 2012-2013 н.р- прийняв участь у Всеукраїнській науково-практичній інтернет- конференції  «Досвід професійного саморозвитку педагогічного працівника на основі використання інформаційно-комунікаційних технологій та потенційних можливостей мережі Інтернет».( Теоретико-методологічні аспекти дистанційної освіти педагогічних працівників.),за що отримав сертифікат Черкаського ОІПОПП.

В наш час в педагогіці відбувається становлення нової системи навчання. До

недавнього часу завданням педагога було навчити, дати знання. Тобто вкласти в голову учня ті знання, якими до цього часу володіло людство. Та за останні роки людство накопичило дуже багато інформації, законів, знань , вони швидко змінюються,а школа не встигає вивчати інформацію, і вона виявляється вже застарілою. Учень в такому разі накопичує знання, а коли виходить за межи школи виявляється, що те, чого його навчили, вже непотрібно, бо є багато прогресивних знань. Тому сучасна школа має перейти на принципово нову особистісну парадигму, основною метою якої є розвиток життєзабезпечуючих якостей кожного. В рамках цієї парадигми потрібно зробити перехід від підтримуючого навчання до інноваційного. Це тривалий процес і до нього потрібно долучати не тільки учнів, а і їх батьків, які в більшості своїй отримували знання, ще коли школа вкладала певну кількість знань.

Важливо відзначити, що в теперішній час в психолого-педагогічній науці особливу увагу приділяють вивченню проблеми життєвого (особистого) самовираження. Аналіз існуючих підходів у тлумаченні поняття «самовизначення» дозволяє розглядати його як процес активного визначення людиною свого місця в галузі суспільних відносин на основі особистістно сформованої ціностно-змістовній системи. В більшості досліджень феномена «життєвого самовизначення», аналіз яких був проведений мною, виділені детально охарактеризовані такі його складові аспекти, як самовизначення в сфері майбутньої професіональної діяльності , громадянське самовизначення , формування цінностної орієнтації молоді.

Вивчаючи теоретичні викладки вчених відносно особливостей формування життєвого самовизначення особистості, я побачив, що вони знаходять відображення в новаторських підходах до цього питання в деяких навчальних закладах України. Так, за експерементальною програмою «Школа життєтворчості особистості» працюють загальноосвітні школи  м.Днепропетровська,м. Кривий Ріг,м. Дніпродзержинська. Тут доцільно пригадати життєві (психосоціальні) навички та навички забезпечення життя. Отже…

Життєві (психосоціальні) навички

 Прийняття рішень.

 Вирішення проблем.

 Критичне мислення.

 Креативне мислення.

 Спілкування.

 Вміння слухати.

 Ведення переговорів.

 Впевненість у собі.

 Опір тиску однолітків.

 Самоповага.

 Співчуття (емпатія)

 Подолання стресу та керування.

Навички забезпечення життя.

 Комп’ютерні навички.

 Знаходження роботи

 Проходження інтерв’ю.

 Приготування їжі.

 Малювання.

 Керування автомобілем.

 Навички навчання.

 Читання.

 Вміння зробити презентацію.

 Вміння працювати з цифрами

 

ВООЗ запропонувала п’ять основних компонентів, які повинні бути включеними в шкільні програми навчання життєвим навичкам: самоповага та емпатія; навчання та міжособистісні відносини; прийняття рішень та вирішення проблем; творче та критичне мислення; вміння долати емоції та стрес.

Тому в своїй роботі я в першу чергу звертаю увагу на ці якості, не

забуваючи, що головною моєю метою, як вчителя, є виховувати всебічно розвинену особистість.

Учасниками навчального процесу є учень, вчитель, батьки. Кожному відведено свою роль. Та мене в даному випадку цікавить роль вчителя. Основною метою діяльності педагога, я вважаю, повинен стати розвиток компетенцій учнів. Вчитель трудового навчання має розглядати компетенцію як сукупність знань, вмінь та навичок учнів, їх досвіду. І обов’язково потрібно націлювати учнів на перспективу, тобто виконуючи завдання, учень повинен знати де це йому знадобиться. Я маю на увазі формування соціально-психологічної компетенції учнів, бо якщо людина здатна вирішувати життєві запити, реально усвідомлюючи адекватність цілей своїм власним психологічним можливостям, то їй відкривається перспектива реалізувати себе в суспільстві. Досягаю цієї мети, коли мотивую вивчення теми.

На даному перехідному етапі все ще пріоритетними в навчальному процесі є математика, мова тощо. Уроки технологічного профілю вважаються незначними. Та саме вони є підсумком всього навчального процесу. Саме на цих уроках учень, спираючись на свій життєвий досвід, виконує ту чи іншу роботу, саме тут я можу вказати на міжпредметні зв’язки, саме на цих уроках можу формувати життєві навички та навички життєзабезпечення.

В підлітковому віці діти шукають шляхи самовираження, самозатвердження. Вони хочуть бути кращими за друзів чи знайомих. І саме тоді я, як вчитель технологічного профілю, повинен допомогти підліткам самозатвердитись, через розвиток його здібностей. Учень, пізнаючи певні прийоми технології, виконуючи їх, розвивається не тільки розумово, а й творчо. Якщо за виконане завдання дитина отримала гарну оцінку, то в неї виникає зацікавленість в подальшій роботі.

Коли я переглянув програму «Школа життєтворчості особистості», то зрозумів, що вона реалізовує чотири принципи: навчитись пізнавати, навчитись жити, навчитись працювати, навчитись жити разом. Програма зорієнтована на те, щоб навчити дитину бути конкурентоспроможною в суспільстві з ринковою економікою, орієнтуватися в системі цінностей, планувати стратегію власного життя, визначати своє життєве кредо та свій життєвий шлях.

Протягом усього курсу активно використовуються інтерактивні форми навчання: ділові та рольові ігри, «мозкові штурми», робота в малих групах, проектна діяльність.

Професійне самовизначення є не тільки інформованістю учня про світ професій, але і його самостійний аналіз різних видів професійної праці. Однак, я поставив до себе питання: чи всі школярі зможуть розпитати представника тієї чи іншої професії та отримати найбільш важливу інформацію? Проаналізувавши свій досвід та інформацію, отриману з мережі Інтернет, я зрозумів: вміння знайомитись з інформацією, аналізувати її за поданою схемою потрібно завжди: при роботі з довідниками, при бесіді, при відвідуванні закладу, тощо. Але надати схему аналізу недостатньо, важливо шляхом тренування навчити її використовувати. Одним з таких тренувальних заходів засвоєння схеми аналізу, на мою думку, є гра « Асоціації».( Додаток.)

Як вчитель технологічного профілю, я не забуваю про технології дистанційного навчання, котрі дозволяють вирішувати декілька типів дидактичних задач: виконання друкованих робіт, розробка дидактичного матеріалу, написання рефератів, доповідей, повідомлень, творчих проектів і т. д.; використання комп’ютерних програм як носіїв додаткової та пізнавальної інформації — це гіпертекстові системи, які надають легкий пошук по ключовим словам потрібної інформації, графіки, звукозапис, ілюстрації, анімація, відеоматеріал, навчальний довідковий матеріал, як засіб наочності, як засіб навчання і контролю та організації дослідницької праці. Ці компоненти підвищують ефективність самостійної праці учнів з додатковою інформацією, котра надається на СD у вигляді електронних довідників, бібліотек, словників, енциклопедій та ігор

Отже, виходячи з концепції предмета, я, як вчитель технологічного профілю, повинен здійснювати формування технічно та технологічно освіченої особистості, підготовленої до життя й активної трудової діяльності в умовах сучасного високотехнологічного, інформаційного суспільства, життєво необхідних знань, умінь і навичок ведення домашнього господарства та сімейної економіки, основних компонентів інформаційної культури учнів, забезпечення умов для їх професійного самовизначення, відпрацювання з учнями навичок творчої діяльності, виховання культури праці, здійснення допрофесійної та професійної підготовки за їх бажанням і з урахуванням індивідуальних можливостей.           

Гра «Асоціації»

Мета гри полягає у виявленні і корекції відносин школярів до різних професій.

Умови проведення. У грі бере участь весь клас. Час на перше програвання—15 хв., на подальші — по 5—7 хв.. Для роботи необхідна класна дошка.

Хід гри. Гра починається без явно вираженого підготовчого етапу. Вчитель (ведучий) оголошує її назву і за бажанням обирає трьох головних гравців, ними можуть бути будь-які учні класу. Всі знайомляться з умовами гри (із загальною інструкцією): «Зараз три людини вийдуть в коридор, а клас загадає яку-небудь професію (спеціальність). Потім вони увійдуть і спробують відгадати її за допомогою асоціативних питань, наприклад: «Якого кольору професія?», «Який у неї запах?» і т. п. При цьому не можна ставити питання типу «Якими знаряддями праці користується працівник?», «У яких умовах працює?».

Досвід показує, що не всі учні відразу розуміють сенс асоціативних питань, тому варто потренуватися на прикладі. Можна узяти для розбору спеціальність «лікар-терапевт» і показати, що «колір» у неї білий; «запах» пов'язаний з ефіром (запах ліків — дуже навідна відповідь); «музика» — спокійна, наприклад колискова пісня; «рослина» — корінь життя (женьшень) і т.п.

Далі ведучий дає інструкцію тим, що відгадують: «Кожний з вас може задати по два асоціативні питання. Їх треба придумати протягом 1—2 мін, знаходячись в коридорі. Коли ставитимете ці питання, то конкретно указуйте адресата. Питання і відповіді будуть стисло записані на дошці. Після цього кожний з вас спробує відгадати професію. Якщо з трьох спроб хоч одна буде правильна, ви виграли».

Три людини виходять з класу, а ті, що залишилися, пошепки загадують професію. При цьому ведучий попереджає, що запитати можуть будь - кого, тому всі повинні бути готові дати правильну, але не навідну відповідь. Ведучий запрошує тих, що відгадують, і вони по черзі ставлять свої питання. Сам стисло

записує на дошці сказане, слідкує за тим, щоб питання були звернені до конкретних учнів, і квапить граючих, щоб уникнути нудних пауз. Коли всі 6 питань і 6 відповідей записано на дошці, ведучий пропонує відгадати, дивлячись записи на дошці. Інші в цей час дивляться на дошку і визначають, чиї відповіді на асоціативні питання були не дуже вдалими. Ті, що потім відгадують називають професії. Вони можуть не співпадати із загаданою професією. Наприклад, в одній грі загадувалася професія «військовий льотчик», а ті, що відгадують називали «космонавт», «автогонщик», тобто професії близькі до задуманої. Право визначити, відгадана професія чи ні, надається класу. Проте остаточно це вирішується після обговорення відповідей на асоціативні питання, оскільки якщо вони були неправильні, то і відгадати професію неможливо.